Національна розвідувальна служба (NIS) Південної Кореї під час брифінгу напередодні 30 вересня 2026 року повідомила, що саме українська сторона на початку переговорів попросила дотримуватися суворої конфіденційності щодо передачі двох полонених військових КНДР до Сеула. За даними розвідки, Київ побоювався, що розголошення може вплинути на майбутні обміни військовополоненими.
Хронологія подій
- У середині вересня двоє північнокорейських полонених прибули до Південної Кореї; серйозних проблем зі здоров’ям у них не виявили.
- 23 вересня президент Володимир Зеленський під час виступу на Генасамблеї ООН публічно повідомив про передачу полонених Сеулу.
- 27 вересня Південна Корея заявила, що очікує від України офіційних пояснень і вибачень, а її МЗС викликало українського повіреного.
Реакція сторін
Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон звинуватив українського лідера у розголошенні конфіденційної інформації. Дані брифінгу оприлюднили депутати Юн Кун-йон і Ю Йон-ха, посилаючись на NIS. Водночас радник Зеленського заявив, що жодних домовленостей про конфіденційність між країнами не було. Старший секретар президента Південної Кореї з питань зв’язків із громадськістю Сон Гі Хон назвав таку відповідь такою, що підриває довіру між урядами та завдає шкоди дружнім відносинам.
Що залишається нез’ясованим
Обидві сторони по-різному оцінюють статус домовленості: Сеул стверджує, що вона існувала з початку переговорів, Київ це заперечує. Депутат Ю Йон-ха також зазначила, що їй невідомо, чи була окрема домовленість безпосередньо між лідерами двох країн.
Залишити відповідь